Пігулка Мілпразон для котів (2-8кг) 16/40мг 1 уп. (5619) 150

Таблетки для внутрішнього застосування для лікування та профілактики гельмінтозів у котів.

Склад:
1 таблетка містить діючи речовину: Мілбеміцину оксим – 16 мг. Празіквантел – 40 мг. Допоміжні речовини: оксид заліза червоним (Е172), титану діоксин (Е171), целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, повідон, натрію кроскармелоза, кремній колоїдний безводний, магнію стеарат, гідромелоза, пропіленгіколь, ароматизатор м’яса, порошок дріжджів.

Застосування:
Профілактика та лікування котів при інвазіях, спричинюваних цестодами (личинковими і статевозрілими формами) – Dipylidium caninum, Taenia spp., Enhinococcus spp.: нематодами – Ancylostoma tubaeforme, Toxocara cati, Dirofilaria immitis (профілактика захворювання); в т.ч. при комбінованих нематодо-цестодозних інвазіях.
Препарат також можна застосовувати для профілактики дирофіляріозу серця (Dirofilaria immitis), якщо показане супутнє лікування проти цестод.

Дозування:
Препарат застосовують котам одноразово під час годівлі з невеликою кількістю корму або вводять примусово на корінь язика після годівлі у мінімальній терапевтичній дозі 2 мг мілбеміцину оксиму та 5 мг празіквантелу на кг маси тіла.
Залежно від маси тіла котів, фактичне дозування складає: 2 – 4 кг, 0,5 таблетки; 4 – 8 кг, 1 таблетка; 8 – 12 кг, 1,5 таблетки.
Попередньої голодної дієти і застосування послаблюючих засобів перед дегельмінтизаціє не вимагається.

Особливостей дії препарату при його першому застосуванні і відміні не встановлено. При проведенні дегельмінтизації необхідно дотримуватися рекомендованих термінів. У випадку пропуску чергової обробки застосування препарату відновлюють у тій же дозі і за тою схемою.

Протипоказання:

• Підвищена індивідуальна чутливість тварини до компонентів препарату (в т.ч. в анамнезі)!
• Виражені порушення функцій нирок і печінки!
• Не застосовувати препарат котам масою тіла менше 2 кг!
• Не застосовувати виснаженим і хворим на інфекційні захворювання тваринам

Застереження:

• Дегельмінтизацію котів під час вагітності та лактації проводять за необхідності і під наглядом лікаря ветеринарної медицини.
  Рекомендують проводити обробку усіх тварин, які перебувають в одному
• господарстві.
• З метою розробки ефективної програми дегельмінтизації котів необхідно враховувати місцеву епізоотичну ситуацію та умови утримання тварин, і проводити дегельмінтизацію під наглядом лікаря ветеринарної медицини.
• У регіонах з ризиком захворювання на дирофіляріоз (D.caninum) необхідно проводити одночасто лікування тварин проти проміжних хазяїв, якими є комарі родів Anopheles, Aedes, Culex, для запобігання повторного зараження.
• Застосування препарату ослаблених котам або із порушеннями функцій нирок або печінки проводять після оцінки співвідношення користь/ризик під наглядом лікаря ветеринарної медицини.