Краплі на холку від бліх, кліщів та гельмінтів Selafort для котів та собак до 2,5 кг. 341

Селафорт для кішок і собак вагою до 2,5 – протипаразитарний лікарський препарат для лікування та профілактики ентомозів, викликаних бліхами, вошами та власоїдами, отодектозу, саркоптозу, анкілостомозу та токсокарозу, а також для профілактики дирофіляріозу.

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

Торгове найменування лікарського препарату: Селафорт (Selafort).

Міжнародна непатентована назва: селамектин.

Лікарська форма: розчин для зовнішнього застосування.

Селафорт у формі 6% розчину як діюча речовина містить селамектин 60 мг/мл та допоміжні речовини: ізопропіловий спирт, бутилгідрокситолуол, диметилсульфоксид.

За зовнішнім виглядом препарат є прозорим розчином від безбарвного до жовтого кольору, або від безбарвного до коричневого, або від безбарвного до коричнево-жовтого, або від безбарвного до жовто-зеленого кольору.

Селафорт випускають розфасованим полімерні піпетки по 0,25 мл (рожевий ковпачок). Піпетки пакують по 1 штуці в блістер, який поміщають разом з інструкцією із застосування в картонні коробки. Колір коробки та ковпачка піпетки в цій коробці однакові.

Відпускається без ветеринарного рецепта.

Фармакологічна дія
Селафорт відноситься до протипаразитарних лікарських препаратів групи макроциклічних лактонів.

Діюча речовина препарату - селамектин володіє широким спектром системної нематодоцидної, інсектицидної та акарицидної дії, активний проти нематод, комах та саркоптоїдних кліщів, що паразитують у собак і кішок, володіючи ларвіцидними та овоцидними властивостями, перериває цикл.

Фармакокінетичні властивості препарату забезпечують гарне всмоктування селамектину з місця нанесення, тривалу підтримку терапевтичних концентрацій в органах та тканинах тварини, що забезпечує знищення паразитів та захист тварин від реінвазії протягом місяця.

Механізм дії селамектину полягає в його здатності зв'язуватися з рецепторами клітин (м'язової та нервової тканини) паразитів, підвищувати проникність мембран для іонів хлору, що викликає блокаду провідності нервових та м'язових клітин у нематод, комах, кліщів і призводить до паралічу та загибелі паразитів. Враховуючи, що у ссавців рецептори, чутливі до селамектину, локалізовані лише в центральній нервовій системі, а селамектин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, отруєння собак та кішок малоймовірне.

Селафорт за ступенем впливу на організм відноситься до помірно небезпечних речовин (3 клас небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76), в рекомендованих дозах не має місцево-дратівливої, резорбтивно-токсичної та сенсибілізуючої дії, добре переноситься кішками та собаками різних порід, включаючи коллі та споріднені породи собак. Препарат токсичний для бджіл, а також для риб та інших гідробіонтів.

Показання
Селафорт призначають собакам і кішкам з лікувальною і профілактичною метою при ентомози, викликаних блохами, вошами і волосоїдів, отодектозу, саркоптозу, анкілостомозі і токсокарозе, а також для профілактики дирофіляріозу.


Склад:

Селафорт у формі 6% і 12% розчину як діюча речовина містить селамектин відповідно 60 мг/мл та 120 мг/мл

ізопропиловий спирт,

бутилгідрокситолуол,

диметилсульфоксид.

Протипоказанням
до застосування є підвищена індивідуальна чутливість тварини до компонентів препарату (у тому числі і в анамнезі). Селафорт не слід наносити на вологу та/або пошкоджену шкіру.
Вагітним та лактуючим самкам при необхідності Селафорт застосовують після консультації з ветеринарним лікарем. Селафорт не слід застосовувати щенятам і кошенятам молодше 6-тижневого віку.

Побічні дії
При застосуванні лікарського препарату відповідно до цієї інструкції побічних явищ і ускладнень, як правило, не відзначається. У поодиноких випадках у кішок у місці нанесення препарату можлива поява алопеції, яка зазвичай досить швидко зникає без застосування лікарських засобів.

Спосіб застосування та дози
Селафорт застосовують собакам та кішкам шляхом одноразового нанесення на суху непошкоджену шкіру, використовуючи піпетки різної фасування. Перед застосуванням препарату піпетку виймають з блістера і, тримаючи вертикально, натискають на ковпачок для того, щоб проткнути носик піпетки, потім ковпачок знімають і, розсунувши шерсть між лопатками у підстави шиї, видавлюють вміст піпетки, безпосередньо на шкіру тварини.