Пігулка Мілпразон для котів (2-8кг) 16мг/40мг. 1 таб. (151110) 826

Таблетки, вкриті оболонкою, двоопуклі, овальної форми, жовто-коричневого кольору, з рискою на одному боці.

Склад:

1 таблетка містить діючі речовини:

• мілбеміцин оксим - 16 мг,
• празіквантел - 40 мг.

Допоміжні речовини: оксид заліза червоний (Е172), титану діоксид (Е171), целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, повідон, натрію кроскармелоза, кремній колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза, пропіленгліколь, ароматизатор м яса, порошок дріжджів.

Фармакологічні властивості:

ATCvet QP54, ендектоциди (QP54AB51, мілбеміцини)

Фармакодинаміка:

Мілпразон - комбінований антигельмінтний препарат нематоцидної і цестоцидної дії. Діючі речовини, які входять до складу препарату, зумовлюють його широкий спектр антигельмінтної дії.

Мілбеміціну оксим - макроциклічний лактон, отриманий в результаті ферментації Streptomyces hygroscopicus, типу Aureolacrimosus, активний до личинок та імаго нематод, які паразитують у травному каналі котів, а також щодо личинок нематод Dirofilaria immitis (мікродирофілярій). Механізм дії мілбеміцину оксиму зумовлений підвищенням проникності клітинних мембран для іонів хлору (Сl-), що призводить до поляризації мембран клітин нервової і м'язової тканини, паралічу і загибелі паразита.

Празіквантел є похідним ацильованого піразинізохіноліну. Празіквантел активний щодо цестод і трематод. Підвищуючи проникність клітинних мембран паразита для іонів кальцію ( Ca2+), викликає деполяризацію мембран, скорочення мускулатури і руйнування тегументу, що призводить до загибелі паразита і сприяє його виведенню з організму тварин.

Фармакокінетика:

Після перорального застосування препарату максимальна концентрація мілбеміцину оксиму в плазмі крові котів досягається впродовж 2 години, з організму тварин виводиться, в основному, у незміненому виді, період напіввиведення складає біля 13 годин.

Після перорального застосування препарату максимальна концентрація празіквантелу в плазмі крові досягається через 1 годину, з організму сполука виводиться, в основному, у виді неактивних метаболітів сечею, період напіввиведення складає 3 години.

У щурів метаболізм є повним, проте повільним, оскільки мілбеміцину оксим у незміненому вигляді не виявляли в сечі або фекаліях. Основними метаболітами у щурів є моногідроксильовані похідні, пов'язані з печінковою біотрансформацією. Крім відносно високих концентрацій у печінці, існує деякий рівень концентрації у жирі, що вказує на ліпофільність речовини.

Мілпразон за ступенем дії на організм котів належить до помірно токсичних речовин (3 клас безпечності), у рекомендованих дозах не виявляє сенсибілізуючої, ембріотоксичної і тератогенної дії, добре переноситися котами різних порід і віку. Препарат токсичний для бджіл, а також для риби та інших гідробіонтів.

Застосування:

Профілактика та лікування котів при інвазіях, спричинюваних цестодами (личинковими і статевозрілими формами) - Dipylidium caninum, Taenia spp., Echinococcus spp.; нематодами - Ancylostoma tubaeforme, Toxocara cati, Dirofilaria immitis (профілактика захворювання); у т. ч. при комбінованих нематодо-цестодозних інвазіях.

Препарат також можна застосовувати для профілактики дирофіляріозу серця (Dirofilaria immitis), якщо показане супутнє лікування проти цестод.

Дозування:

Препарат застосовують котам одноразово під час годівлі з невеликою кількістю корму або вводять примусово на корінь мови після годівлі у мінімальній терапевтичній дозі 2 мг мілбеміцину оксиму та 5 мг празіквантелу на кг маси тіла.